Іть дописати текст використовуючи діалог. "що мені розповіла сніжинка? " 1об. прийша зима-білосніжка. в своїм чарівнім кошику принесла сніжинки. кружляли сніжинки в повітрі і тихо спускалися на землю. 2об. спіймала
сніжинку і на завтра дуже треба. буду !

Спiймала снiжинку i я.Хотiла я приголубити,але вона зразу ж розтанула...За то були iншi красунi!Вони менi теж хотiли падати на долоню,та я не дозволила.Задув сильний вiтер,почав падати дуже сильний снiг.Та якраз на камiньчик впала малесенька снiжинка,перетворилася вона на крихiтну дiвчинку.

Ми з нею подружилися.Жила вона через двi хатинки вiд мене.Виявляэться ,що вона загубилася в лiсi аж рiк тому,та тепер зима привела дiвчинку додому.Мати була дуже вдячна. 

 Вона була легка, ніжна, мов пушинка. І красива, мов зірка.  Я бачила, як падає сніжинка.

Я простягнула долоню.  Захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку й розтала.

Я з жалем подивилася на руку.

На долоні блищала крапелька, мов сльоза.

раптом відчула, яка вона ніжна та тиндітна.

 

 - Сніжинко! - звернулася я до неї. - Звідки ти прийшла до мене?

 

- З неба. - відповіла вона.

 

- А що ти там бачила? - спитала я.

 

 - Я бачила нашу гарну велику планету, багато дерев, океанів та гір. І дуже щаслива, що я також частинка всесвіту, - сказала вона. А потім зникла.

 

 

:)

Ще нещодавно важкі краплі теплого дощу падали на землю. напували трави, дерева та квіти. а вже виглянуло лагідне сонечко. одинокі перехожі парасольки. висихають калюжі. діти з радістю знову вибігають на подвір’я. 

    ось таким є короткий та добрий літній дощ.

    осінній дощ тривалий   та холодний. струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. темні хмари ще довго виснуть над землею. вітер то здіймається, то вщухає. вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. перехожі завбачливо узяли парасольки. перестрибують через калюжі. у повітрі неприємна сирість. 

    осінні дні наповнені дощами.

      літній дощ. 

    ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко. 

    а тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. зрошує безмежне поле.   напуває рослини такою потрібною водицею. приносить довгождану прохолоду в спекотний день. 

    після дощу усе починає оживати. гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.

Гречка, а далі незнаю